1. Під час класних годин включати заняття та завдання по розвитку критичного мислення. Увагу слід приділити таким елементам: розпізнання фейків та неправдивої інформації, оцінка ігор в Інтернеті на рівень безпеки для власного здоров’я та здоров’я оточуючих.

ТОП-5 правил: як впевнитись, що те, що ми бачимо в мережі, є правдою?
https://stop-sexting.in.ua/top-5-pravyl-yak-vpevnytys-shho-te-shho-my-bachymo-v-merezhi-ye-pravdoyu/

Very Verified: онлайн-курс з медіаграмотності:
https://osvita.diia.gov.ua/courses/very-verified%20

2. Педагогічним працівникам не варто розповсюджувати паніку (наприклад, кожного уроку обговорювати з дітьми гострі ситуації, які відбуваються у країні) та не слід наголошувати дітям на суїциді та називати це слово у розмовах чи під час навчання (важливо вживати “те, що може завдати шкоди здоров’ю та життю), а також на назвах “суїцидальних” ігор чи челенджів, оскільки таким чином дорослі ще більше привертають уваги дітей до цієї теми та викликають бажання ознайомитись з ними.

3. Як тільки педагогічним працівник поміти будь-які зміни у фізичному, психологічному, психічному чи соціальному стані дитини, слід у невимушеній обстановці поговорити з дитиною (поради щодо бесід можна знайти у довіднику “Рекомендації щодо онлайн-безпеки для педагогічних працівників” за посиланням https://stop-sexting.in.ua/guide-for-teachers/ ) і сказати, що ви готові допомогти їй/йому у будь-якій ситуації. А також можете разом повідомити батьків, якщо дитина боїться це зробити самостійно.

Якщо педагогічний працівник дізнався, що дитина є постраждалою від домашнього насильства, то слід звернутися до Гарячої лінії з протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей за номером 1547.

Якщо педагогічний працівник дізнався, що дитина зазнала онлайн-ризикованого спілкування в Інтернеті чи її булять, шантажують в мережі, слід звернутися до Урядової консультаційної лінії з питань безпеки дітей в Інтернеті – 1545*3 (далі обрати 3).

Якщо дитина має психологічні проблеми та немає з ким ними поділитись, то варто звернутись до організації Teenergizer, де надають психологічні консультації рівний-рівному, https://teenergizer.org/ чи зателефонувати на Національну дитячу “гарячу лінію” 0 800 500 225 або 116 111.

4. Практичному психологу разом з класними керівниками проводити опитування щодо психосоціального стану учнів для виявлення групу ризику чи тих дітей, які наразі відчувають тривогу.

5. Класним керівникам включити тему онлайн-безпеки під час батьківських зборів, а саме родинні правила використання гаджетів та Інтернету, створення спільного онлайн-простору, налагодження довірливих стосунків.

Серіал для батьків «Безпека дітей в інтернеті»
https://osvita.diia.gov.ua/courses/serial-dlya-batkiv-onlayn-bezpeka-ditey

“Створюємо онлайн-простір разом з дітьми”: довідник для батьків та вихователів
https://stop-sexting.in.ua/guide-for-parents/

Про розповсюдження інформації. Безпека в Інтернеті

Уважно прочитайте публікацію і проаналізуйте її з точки зору – чи є тут щось, що схоже на неправдиві факти. Наприклад, чи описано все мовою фактів, чи це чиясь особиста думка? Чи виглядають зображення реальними, чи все ж таки схожі на фотошоп? Потім перевірте дані за допомогою додаткового пошуку інформації на цю тему.

•Зазвичай автори додають своє ім’я до статті і за допомогою пошукової системи можна знайти додаткову інформацію про цих людей для того, щоб більше дізнатися про їхній досвід та діяльність.

•Перевірте дату публікації. Зазвичай ресурси вказують дату, коли була опублікована інформація. Це також дозволить захистити себе від неактуальних даних.

•Зупиніться на мить перед тим, як щось опублікувати. Розгляньте можливі наслідки розміщення – чи дійсно Інформація правдива? Чи така публікація вплине на вашу репутацію? Яким чином інформація може бути використана іншими користувачами?

•Будьте обережні при комунікації з незнайомцями в мережі. Поставте собі запитання, чи якимось чином може вам зашкодити інформація від сторонньої людини? Чи хтось намагається вплинути на вас? Чи можете ви довіряти цій людині?

https://stop-sexting.in.ua/guide-for-teachers/

СНЮС! Наркотик чи ні?

Тютюнопаління, було і є однією з найбільш шкідливих звичок. Кількість курців не зменшується. А ще з'явилася альтернатива звичайній сигареті, це електронна сигарета, і «невинні» на перший погляд жувальні пластинки і пакетики, цукерки і мармеладки, таблетки і зубочистки.

Чому куримо? Через цікавості, щоб здаватися дорослішими, наслідувати моду за компанію. Змінюється світ, змінюються звички, але тягнути в рот всяку погань залишається незмінним. Маленькі діти, таким чином, пізнають світ «пробуючи все на зуб». Дорослі ж, нічим не відрізняються від дітей, вони так само продовжують пізнавати світ, тільки вже через смакові рецептори, стають рабами реклами прагнучи догодити моді.

Хтось скаже - ну це ж зручно, «покурити» можна коли завгодно і де завгодно - в громадському транспорті, на роботі, в магазині. Поклав приємно пахне пластинку, мармеладку під губу - і все! І ця продукція не потрапляє під дію антитютюнового закону, тому що за фактом в її складі немає тютюну.

Зате в її складі є доза нікотину і канцерогену. Ця доза може бути настільки велика, що для незміцнілих організмів підлітків вживання такої нешкідливою цукерки загрожує отруєнням, непритомністю, в гіршому випадку - летальним результатом.

Останнім часом набирає обертів торгівля «Снюс». Тому що Снюс - це справжня епідемія, вибіркова зона ураження якої - наші діти.

Наслідки хронічного вживання снюса у підлітковому віці є вкрай небезпечними:

- зупинка росту

- підвищена агресивність і збудливість

- погіршення когнітивних процесів

- порушення пам'яті і концентрації уваги

- високий ризик розвитку онкологічних новоутворень, перш за все шлунка, печінки, порожнини рота

- ослаблення стійкості до інфекційних захворювань.

Практично всі підлітки, вперше використали тютюн у вигляді снюса, протягом найближчих чотирьох років стають курцями сигарет.

Батькам на замітку:

Снюс не залишають після себе запаху.

Є кілька ознак, які допоможуть визначити, що дитина вживає никотиновмісну суміш:

- підвищена збудливість, що переходить в агресію, що змінюються млявістю і загальмованістю;

- неуважність, зниження фізичної сили і витривалості;

- зниження апетиту, головні болі, першіння в горлі, кашель;

- безсоння і при цьому піднесений настрій.

Більшість підлітків не погодяться і відзначать, що використання бездимного тютюну не так шкідливо в порівнянні з курінням, оскільки він містить менш небезпечні хімічні речовини.

Але це не так:

Жувальний тютюн викликає набагато більшу залежність в порівнянні зі звичайними сигаретами. Позбутися від неї дуже складно, оскільки формується фізичне та психологічне звикання.

Якщо в міцній сигареті міститься до 1,5 мг нікотину, то при вживанні снюса можна отримати ударну дозу до 22 мг.

До чого ж призводить вживання снюса?

До онкологічних патологій порожнини рота, органів травлення. До відхилень у функціонуванні органів почуттів - людина не може нормально сприймати смаки. До порушення структури нігтів і волосся - в результаті людина гірше виглядає. До атрофічних поразок м'язів лицьової зони.

Жувальний тютюн також впливає на емаль зубів, провокуючи її руйнування, виникає ризик появи злоякісних пухлин ясен, язика, губ і щік.

В окремих ситуаціях можуть виникати інсульти через підвищення кров'яного тиску, порушення серцевого ритму і звуження кровоносних судин. Не виключені і інші серцево-судинні хвороби.

Цією статтею хочемо звернути увагу кожного підлітка, кожного батька на турботу про своє здоров'я! Батьки, постарайтеся розширити коло інтересів своїх дітей. Адже спеціальні заходи стають не актуальними, коли дитина має позитивні захоплення!

Комунальний заклад Очеретинський навчально-виховний комплекс Покровського району Донецької області

Сторінка психолога

Булінг: взаємодія заради безпеки і комфорту